Погідно і тихо
В деревах надворі;
Гнізда спадають
На землю поволі.
Гілки високі
Скидають начиння,
В травах внизу
Сплів павук павутиння…
Слиною в’язкою
Робив «замануху»,
Піймати у неї
Без досвіду муху…
Небо ж високо
У теє вглядалося,
Листя засохло,
Хмарки розчинялися…
Морок вже гуснув,
Дув вітер у спину;
В нетрях павук
Плів свою павутину…
Жовкне подвір’я,
Туман наростає…
В полі сітки
Свої знов напускає…
Віяло вітром
І знову грозою,
Грім непривітно
Гарчить над вербою.
Гілля сосни –
Пишні і волохаті,
Чули казки,
Тягнуть лапи рапаті…
В зоряне небо
Листків круговерть…
Сіток більш не треба –
Поповз павук геть…
10.09.2022
Наталія
Михайлів
Немає коментарів:
Дописати коментар