Правда звільняє –
Зброя тонка.
Вірна і гостра,
Ще й влучна яка!
Легко ударить
Кривда смішна…
Стане як вкопана
Правди стіна.
В ній заблукаєш,
Часу катма…
Брехонь багато –
Правда одна.
Бракне надії –
Плечі розправ!
З рівним хребтом
Віджени своїх ґав!
Демонів темних
І фей золотих,
Що забрехались
У мріях пустих…
Вітер прибуде,
Грім прогремить.
Правда – де люди;
І тільки на мить…
Враз пролітає,
Шепоче дарма…
Час не чекає –
Її вже нема…
Меч біля хати,
Лезо тремтить.
Слово поріже –
Правда зцілить…
18.08.2022
Наталія
Михайлів
Немає коментарів:
Дописати коментар