Головою чи руками?
У світі, де кожен має право на власне унікальне рішення, молоді люди стають перед вибором: працювати головою чи руками? У небажанні робити друге, багато з них вимушені думати, шукати свій шлях, винаходити неординарні рішення. Серед найбільш вдалих живих наслідків цього процесу — засновники snapchat і facebook. Еван Шпігель і Марк Цукерберг запропонували світу надунікальні, нестандартні рішення, прийняті в наполегливому, креативному пошуку. Згодом їх ідеї припали до душі і нам з вами.
Це — одиниці, а як же інші? — Здивується хтось. — Не кожен може стати автором фішки на мільярд доларів? І справді. Одначе голова на плечах стає в пригоді й більш ординарним з наших сучасників. Вони, до слова, хоча й не продукують всесвітньо значимих родзинок, однак теж виживають завдячуючи розумовій праці. Здобувши освіту, щоденно роблять свою ординарну справу тихо, скрупульозно, наполегливо, без метушні. Вечорами найкращі їх взірці заслужено спустошують тарілки з делікатесами, насолоджуються товариством дорогих красунь, а на Різдво ніжаться з ними на білосніжних канарських пляжах. Це менеджери середньої та високої ланок, підприємці тощо. Їх девіз: “Кожен день нам капає, на кишені капає!”. Без їх праці суспільству також не обійтись. Хочемо ми цього чи ні, у нашому світі начала прогресу перебувають у прагматичній площині. Кинуті на виживання, люди із розумовим потенціалом шукають розв'язків для життєвих задач, які дозволили б їм та їх сім'ям жити в добробуті. Думання, відповідно, стало більш персоніфікованим, індивідуальним і навіть егоїстичним — мало кого цікавить, як врятувати світ чи тисячі африканських дітей від голоду.
Найпопулярніша з теперішніх філософій: замість читати і мудрувати, влаштовуй своє життя, окреслюй сферу відповідальності, підводься з улюбленого дивану, приймай вольові рішення! Пригальмувати встигнеш завжди. Й накапає тобі вдосталь! Практичний розум в ціні як ніколи. Іноді навіть дивно, як за такого стану справ у людей продовжує жити інтерес до ідеальних речей — релігії, духовності... Можливо тому, що, пропонуючи прагматикам духовну “поживу”, саме ідеальні цінності створюють якісні передумови для внутрішнього благополуччя кар'єристів, їх балансу, нових злетів. Духовне залишається основою нас.
Власне конструктивний симбіоз ідеального та діяльного дає нові підстави для оптимізму. Очікуйте невдовзі на нові “снепчати”, “7-8-9-10-D”- екрани, бестселери на кшталт “Як вижити в інтернеті?”, супер-еко-автомобілі на пультах, на футуристичну сукню-трансформер від Марка Джейкобса й багато інших дивацтв, спродукованих головою, котра не забажала, аби перевтомлювалися її руки. Голови продовжують працювати. Думанню — бути.
Жінка чи принцеса-воїн?
І знову важко обійти увагою тих, хто вважає моду на селфі і спілкування у мережі фактором занепаду мислення. Тих, хто неухильно дотримується думки: у намаганні потрапити у кадр смартфону, дівчина не те щоб тупіє швидше за ровесниць, а, висловлюючись м'якше, обмежує власний розвиток. Погляньмо на це з іншого боку: активні жінки із чоловічим складом мислення сьогодні плодяться по всьому світу, немов гриби після дощу. Кажуть, підштовхують до цього їх самі ж чоловіки, віддаючи перевагу тим представницям прекрасної статі, які самі беруть відповідальність за власне життя. У багатьох розвинених країнах третина жіночок свідомо відмовляється від розкоші народжувати, аж поки не підкрадеться 40-річчя. До того усі як одна віддають перевагу навикам принцеси-воїна: обходити й перемагати, працювати, заробляти, іти вперед, не зупиняючись в декреті. Перелічені навики, безумовно, в ціні, але з роками вони здатні потіснити в жінці головне — її жіноче начало, що процвітає тоді, коли вона вміє бути слабкою. Леді, в ідеалі, — це усмішка, ніжність, доброта, муза... Робота на знос, постійне напруження, поставлені соціальні рекорди і вміння результативно наказувати не сприяють утвердженню жіночного у жінці. Самомилування ж — навпаки. Воно, поруч із материнством, — верховний прояв жіночності і сили слабкої статі (даруйте за каламбур), стимул й натхнення для неї, оточення, коханого. Тож, шерше ля фам! Нехай живуть у соцмережі фото і селфі вродливих жінок, які виросли й продовжуть свій шлях в тепличних умовах: у шопінг-молах, спа-центрах, ресторанах, нічних клубах. Хай сяє білосніжна усмішка, котру ще жодного разу не стирали з лиця ні докори вимогливого начальства, ні афери контрагентів. Нехай розходяться невидимою павутиною ліниві світлини з Сейшельських островів, Куби й Балі. Збережімо цей баланс.
Книга чи ноутбук?
Звісно ж, коли йдеться про виживання людства й прогрес, я роблю ставку на елітарне співтовариство, хоча, усе відносне. Віддаймо належне тим, хто не підпадає під суворий критерій еліти — їх здатність впливати на світові процеси від цього не зменшується. Прошарок гармонійних і прогресивних людей контролює власне інформаційне поле, споживає органічні страви, віддає перевагу екотоварам, фільтрує оточення. У їхньому must-have неодмінно значаться максимальне зближення з природою, мінімізація впливу електромагнітного випромінювання, гамак і водоспад на власному подвір'ї, йога посеред дерев, відкрите мислення. Зменшення негативного впливу цивілізаційних досягнень, повернення до витоків на благо людини — новий модний тренд, що культивується елітарною пресою, блогерами, знаменитостями. І набирає він все більших обертів. Що залишається тоді, коли відключено ноутбук, розум, за законом збереження молодості, прочинений, голова — свіжа, роботу завершено, а друзі, котрі не сприяли утвердженню перелічених цінностей, саме освіжаються алкогольним мохіто на пляжі Малібу?
Книга. Добра і зрозуміла. Уречевлена інформація, котра зостанеться в твоїх руках й тоді, коли ніде зарядити ноутбук чи набрид голубий екран. Вона не зникла і не зникне.
* * *
У кожному віці людина переживає свої труднощі і має переваги. Молоді люди, які сьогодні стають над обривом, щоб вразити друзів у соцмережі своєю сміливістю, приречені рано чи пізно стикнутися із необхідністю працювати, забезпечувати свої сім'ї, виховувати дітей. Це будуть бухгалтери, ріелтери, водії, прокурори, художники, учителі, перекладачі, хірурги, ді-джеї, астрологи, психологи, доценти... Хтось винайде хімічний елемент, хтось врятує сотні життів, хтось працюватиме над дев'ятим навиком високоефективної людини чи романом-бестселером... У будь-якому разі молоде покоління матиме над чим замислитись. Світ, в якому йому доведеться жити, стане перед новими викликами. І неодмінно вимагатиме нових ідей.
24.01.2017 р.
Наталія Михайлів
Немає коментарів:
Дописати коментар