Під покривалом

 

Листок спізнився,  вниз спадає –

Південний вітер підхопив…

Хто розвивається – літає,

Хто ні – шукає  ворогів.

Під покривалом, в дверях січня…

В каміні весело шипить;

І втеча з корабля епічна,

В дорозі, встеленій за мить.

Тут джерело, кришталь у ньому

На сонці золотім блищить,

І ковдра затишного дому,

Який ховає круглий щит.

Тріщать іскринки кольорово,

А комин дим захланно п’є;

І результат – ікони слово

Фонтанним бризом рясно б’є!

А в джерелі в той час вмирає

Вогонь, що в нього наступив,

Бо сили більшої немає

За океан, що Бог створив!

В сліпучій мряці ще він чує

Виття собак не знати де,

З «локшиною» удвох ночує,

А караван собі іде…

Обходь нас стороною, лихо!

Під покривалом наш сюрприз …

Сіамка скромна грілась тихо…

Вогненний рай.  Словесний бриз.

 

 

                                                 29.12.2022 р.

                                                                                                               Наталія Михайлів