Конспірологічні ідеологи одностайні: людина в великому місті - мішень для маніпуляцій!
Тому за першої-ліпшої нагоди втікайте з мегаполісу! В особняки на самотніх пагорбах і окрайцях Богом забутих сіл! У дерев'яні дачні будиночки, в яких люб'язно зігріє стара і віддана пічка. До родичів в село, врешті-решт... Виходьте у чисте сніжне поле... Та й слухайте... себе. А для початку надихніться цим відео! Де широкополі сніги вкривають замерзлу землю; пишні зелені сосни від душі, зате тихо радіють людині. Ні: зимова природа не спить. Вона промовляє. І чує. З набундюченою кицькою Ненею, б'юті-сіамкою Памелою та мультиактивною собакою Лакі зимова заміська прогулянка стає геть потішною! Цього разу, до слова, кицюні були вкрай обережні! А пес безперебійно цікавилася відбитками лап, залишених на снігу. На чиї сліди ми лишень не натрапляли сьогодні у полі!.. Які тільки таємниці воно не таїть?! Опісля ж насиченої морозної мандрівки - як не розпалити вогонь у каміні і не зігрітись його полум'ям з кружкою чаю в руках?! Із лагідною сіамською кішкою, що і собі зафанатіла від відпочинку перед вогняними язиками...субота, 27 січня 2024 р.
субота, 13 січня 2024 р.
Завіяло пудрою з неба
Розсипалась пудра цукрова,
Дрімає під нею земля,
Накривши за хатою дрова,
Дахівки, ліси і поля.
Рожевіло небо далеко,
До лісу привели сліди…
То дихають важко, то легко,
Тамуючи подих, сади.
Під снігом морозним зітхають,
І день наче в
ньому завмер,
Тихенько на сонце чекають,
Яке не зігріє тепер.
Завіяло пудрою з неба –
Запекло лютує зима,
Шепочучи: «Того не треба,
Чого в тебе зараз нема!»
Замерзла бетонна криниця
Під січня рясний снігопад;
Заснула, і потай їй сниться
Карпатський гірський водоспад.
І крига товстезна
зимова,
І літа тепленька вода,
Зелена весняна
обнова
Й вчорашня Різдва коляда…
13.01.2024
р.
Наталія Михайлів
Підписатися на:
Коментарі (Atom)