Сто тисяч – істину пізнаєш,
І друга й ворога знайдеш…
І м’язи, й мізки
накачаєш
Й кохання – це, звичайно, теж…
Небезкоштовний вітер віє,
Чи ненароком дістає;
Зрадлива платна ковдра гріє…
І день за гроші настає.
За гроші білий сніг нападав,
За гроші пам’ять, зір і слух;
І янгол за мільйон
зарадив,
Й проплачений пекельний дух.
Скрипучий лід, узгір’я голе,
Посуха літа й море злив;
І чисте, світле,
сніжне поле –
Те є що ти собі купив.
Сто літ зозулі накували –
Втішали зболених людей.
В дзьобах купюри затискали…
Так треба птасі тих грошей!
Небезкоштовний
долі клунок,
За гроші все нам Бог дає:
Смачнючий щирий поцілунок,
Й тепло, яке у душах є…
Продалася сльоза
солона
Та й скам’яніла як халва…
Заграв Бетховен –
пів мільйона!
Колядка Божа – цілих два!
Наталія Михайлів
29.12.2023 р.
