В небі ночуючи,
Тихо сопе...
Правди не чуючи,
Щастя сліпе.
Хмара рожева
Співає йому...
Щастя наївне
Долає пітьму!
Щастя, якби ж
Ти дізнатись могло
Як в цьому світі
Людьми править зло!
Очі зімкни
І на них не дивись!
Божі жнива
Ще настануть колись!
Сміхом дитини
На ранок прилинь!
Працею днини,
Зі святом Святинь!
Вслухайся в тишу -
Вона не німа...
Пошепки бреше,
Що щастя нема.
Буцім на хмарах
То спить не воно,
Щезло, померкло
І згасло воно...
Сотні емодзі,
І смайликів лям...
Йдеш навпростець
Босоногим малям;
Голубом в небі,
Вужем у ставі
Та й стрикозою
В зеленій траві;
Небом і квіткою,
Паром краплин,
Миттю привітною
Мирних хвилин.
Згладжуєш горе,
А ще — гострий кут,
Чиниш солодким
Рожевий грейпфрут;
Віриш: наводняться
Завтра річки;
Полум'ям ясним
Засяють свічки;
Змовкнуть вулкани
І стихнуть моря;
З неба, замріявшись,
Впаде зоря...
Так! Віднайдуть
Береги кораблі.
Хмарам — небесне,
Земнеє — землі.
Ти розсміялось!
У крилах твоїх
Видно Усесвіт.
Дзвенить дітей сміх...
Мирним й солодким
Хай буде спання..!
Поки розправила
Крила брехня...
Й заки слухняно
Її хтось жує —
Інші довідались:
Щастя, ти є!
Наталія Михайлів
28.09.2023 р.
