2000-й рік. В руках – російський примірник «найпопулярнішого журналу про моду у світі», українську версію котрого почали видавати за декілька років. Були тоді пророки, які попереджали про майбутню війну Росії з Україною, та їх вважали божевільними. Програму «Телевізійний центр моди» на «Інтері» закрили, бо вона, за зізнанням автора й ведучої Вікторії Андрієвської, «сильно перепльовувала народний менталітет». Всесвітня мережа з героїнями street style? Про таке ще ніхто не знав. Але своє поняття «модного» мала і баба Стефа («модно те, що гарно»), і молода матір сімейства («у подруги модна кофтинка»), і дівчинка-підліток («в Ірини Білик модні чобітки»).
Сторінки російського глянцю, які бережно перегорталися, відчиняли завісу pret-a-porter, яка висіла над світом, позбавленим інтернету і містом, холодного передзимового дня «одягненим» лиш в сіре і чорне. За тією завісою – яскравість, рафінованість, блиск. Prada, Versace, Balmain... Віржині Ладойен в рекламі новинок косметики, Жізель Бюндхен, яка саме сходить на олімп модних облич і вічноактуальна Наомі... Тріумф туфель-човників і ділових костюмів, підтягнуте, «зліплене» тіло як fetish, переваги недоступних масам флаконів класу люкс... Глянець став таким собі вікном у зовсім іншу територію. Тут немає місця дешевій «фешенебельності» модних провінціалок з їх суб’єктивним розумінням тенденцій, недоглянутим волоссям, недбалим ставленням до харчування і шкіри обличчя.
Мода не має ні майнового, ні вікового, ні будь-якого іншого цензу
Вже через п’ять років гостроносе взуття, білі чобітки і брюки, елітна косметика стають доступними в моїй країні багатьом. Відбувається перша в історії України політична революція. Сплеск патріотизму, вишиванки, Україна у світу на вустах і... весняно-літні колекції світових модних домів проголошують новий тренд – етно-мотиви. На основних модних подіумах тоді красувалась оздоба, дуже схожа на українську національну сорочку.
- Де твій макіяж?
- А нащо він мені зараз?
- Треба завжди виглядати! – модних глянців Зоряна-Вікторія не читала, в інтернеті не сиділа, але своє поняття доглянутості в неї було.
В поняття «виглядати» ми з нею тоді вкладали радикально різні речі. В той час коли Вікторія скрупульозно вивчала тонкощі макіяжу (в неї був «літній», «осінній» тощо), я, надивившись модних шоу, відчайдушно боролася за рельєфне тіло.
Під час однієї з fashion-бесід Вікторія зізнається, що на місці дизайнерів вона обов’язково ввела б у моду трикотажні жилети.
- Ніколи таке актуальним не буде!
Я сказала – «ніколи»?
З того часу минає трохи менше десяти років і в моду входять... вони, обожнюванізараз багатьма її шанувальницями. Щоправда, у тій розмові йшла мова про короткі, а дизайнери пропонують подовжені.
Ідеї витають в повітрі. Закінчивши університет і вкотре озброївшись найновішим модним законодавством, я вирішила стати власницею ділової сукні. Справжньої. Але не такої, в яких серйозними коридорами важливо походжаютьтітоньки-good-bye-fashion. Моя super- woman-уніформа мала бути жіночною, оригінальною, тенденційною і вписуватись у професійні рамки в частині стриманості. Суцільно призбирана чорна тканина, яка складала основу виробу, молочні волани-рюші на резинці, які вдягалися окремо – творчий процес вдався. В очі річ не кидалася, розуміли її тільки ті, хто справді в темі. Даючи неабияку впевненість офісі, судах і де б я не була, згодом сукня стала моєю little-black-dress-зі-знімними-воланами на всі випадки життя. І от через рік після блискавичного втілення екстраординарного задуму чорна сукня з білими призбираними воланами стає хітом модного показу дому Chanel!Після побаченого я стала ще більше слідкувати за тим, що робить Лагерфельд, обожнювати творіння дизайнера, а головне – утвердилася в думці, що мода не має ні майнового, ні вікового, ні соціального, ні будь-якого іншого цензу. Із тими, хто її по-справжньому любить, вона завжди на «ти». А вони мають із нею якийсь дивовижний – міцний і незбагненний, зв’язок. Як Вікторія, котра передбачила популярність невибагливого предмета гардеробу без рукавів за десять років до того, як він зійшов на модний олімп.
Ми більше не хочемо доводити світу, що ми – вихолощені, ми хочемо бути такими a priori
Коли в середині двотисячних модний арсенал обраних ще активно поповнювався блискучими аксесуарами, хтось необачно пустив чутку, нібито дні гламуру пораховано.
З того часу, рік за роком, поступово і впевнено подіуми полонить сомfort look. Взуття на пласкому ходу – кросівки і сліпери, пальта і сорочки oversize, вільні брюки і бомбери. Замість гламурних дам модними натхненницями стають героїні street style. Це – total democracy! Та паралельно з цим на міланських, паризьких й нью-йоркських модних подіумах знову тріумфують «гостроносі», чорний, білий і червоний кольори нікуди не поділися, як і старанно «начакловані» стилістами шкіра-фарфор і волосся-глянц моделей (на щастя, тепер на українському ринку достатньо якісної косметики провідних брендів). Актуальність street стайлу і гламуру збалансовано. Що обираєте?
Окрема тема – nude. Його поява на модному п’єдесталі – не випадкова. Тенденція, яка миттєво осідлала трон і не здає позицій вже котрий рік, виражає нашу потребу в невимушеності й природності, а не кидатися за косметикою кожен раз коли ми виходимо з дому. Ми більше не хочемо доводити світу, що ми – вихолощені, ми хочемо бути такими a priori. Звідси шалена популярність detox-програм, здорового способу життя й невпинний розвиток фітнесу. Помада в модному алгоритмі – річ завершальна.
«Підводкою для очей глибокий погляд не намалюєш», – ну якщо вже в весняному номері одного з провідних українських глянців це визнають...
Відразу після Революції Гідності й нового сплеску патріотизму в центральноєвропейській країні, яку спіткала війна, відомі світові кутюр’є знову пропонують найголовнішим модницям планети... носити етно. І ті охоче погоджуються. Чого тільки варті світлини світових селебритіз у вишиванках!
Як і десять років тому, на піку популярності рюші. І жіночність у всіх її проявах. Але haute couture на українські телеканали так і не повернувся...
Минулого року в стосунках моди і демократії стався потужний прокол. Луї Віттон (пам’ятаєте одну з колишніх прем’єр-міністрів України, котра постійно дефілювала на роботу у total look від престижного модного дому?) сотворив сукню, яка відтворює імперський символ найбільшого агресора нашого часу. Зараз він, до того ж, перебуває на службі у проросійських банд на сході України. Йдеться про георгіївську стрічку.
Воно б нічого, до Віттона з його сукнями за десятки тисяч євро український народ має цілком віддалене відношення, а з «сепарами» на нашій землі розбиратися тільки нам. Та фото з одіозною одежиною розміщувалось в українській версії того самого журналу про моду. І не десь поміж рядків та інших витворів fashion-мистецтваspring/summer ’15. Світлина з антиукраїнським мотивом удостоїлася обкладинки національного глянцю. ЗМІ підняли тему: українське видання підіграє сепаратистам. Редакція відповіла, що це, мовляв, мода, а не політика.
Відколи «Телевізійний центр моди» зняли з ефірів, haute couture на українські телеканали так і не повернувся
Тепер прогноз. Сomfort look утверджуватиме позиції й далі, при тому, що й lady like їх ніколи остаточно не втратить – жінка ж багатогранна! Дизайнери продовжуватимуть проникатися нами, тими, перед котрими щодня стоїть мільйон завдань. Тими, хто вміє жити, не оглядаючись на всі боки, не бажають бути зобов’язаними зовнішньому образу, а підпорядковувати його собі – динамічній, непередбачуваній, але завжди вірній потребам своєї особистості. Мода і демократія йтимуть пліч-о-пліч, розриву цих взаємин суспільство не зрозуміє, як українські ЗМІ не зрозуміли мотивів георгіївської стрічки на обкладинці національного видання. Модні обличчя щораз то більше наповнюватимуться контентом. Глибокі цілеспрямовані дівчата, як Кара Делевінь і Кендалл Дженнер, в досягненні своїх подіумних цілей обходитимуть сотні поверхневих красунь. Хелена Крістенсен, Дутцен Кросс, нев’янучі Наомі і Жізель – жінки з божественною іскрою доводять: з віком вона лише розгорається. А зміст тріумфує – помпезно чи тихенько.
Наталія Михайлів
___________________________________________________________________________________________
Більше матеріалів автора - www. nataanalitik.blogspot.com
